органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.Цей строк не може бути відновлено.
  Прийняття судом, господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
  У будь-якому випадку в разі наявності достатніх підстав суд, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
  Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
  1. Законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісноюконкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, іншихзаконодавчих актів.
  2. Положення цієї глави Кодексу не поширюються на відносини, у яких беруть участьсуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, якщо результат їхдіяльності проявляється лише за межами України, якщо інше не передбачено чиннимміжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
  3. Законом можуть бути визначені особливості регулювання відносин, пов'язаних знедобросовісною конкуренцією та монополізмом на фінансових ринках і ринках ціннихпаперів.
  1. В умовах ринкової економіки успіх у господарській діяльності має той підприємець, який пропонує на ринку якісні товари найкращого гатунку за найнижчими цінами. Такі результати можливі тільки за умови добросовісної конкуренції, де кожен з учасників може конкурувати та перемагати конкурентів завдяки перевагам власного походження. Ці умови гарантує антимонопольно-конкурентне законодавство.
  
  Структуру антимонопольно-конкурентного законодавства України складають