подарювання.
  3. Суб'єктами правопорушення, передбаченого частиною третьою даної статті, є суб'єктигосподарювання, споживачі та контрагенти, які беруть участь у купівлі-продажу товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Слід зауважити, що суб'єкти господарювання, які здійснюютьвказані дії, не є монополістами на певному ринку. При цьому правопорушення полягає устворенні перепон для конкурентів під час реалізації їх товарів. Виходячи з того, що в умовах ринку за наявності добросовісної конкуренції споживачі повинні мати альтернативніможливості придбання товарів, закономірним є те, що відсутність таких умов негативновпливає на стан ринку.
  4. У межах цієї статті бойкот слід, на нашу думку, розглядати як прояв недобросовісної
  
  конкуренції в тому разі, якщо він застосовується суб'єктами, які перебувають у монопольному становищі на певному ринку або мають ознаки ринкової влади. Завдяки наявності можливостей суттєвого впливу на ринку відповідного товару окремі суб'єкти або групи суб'єктів, застосовуючи бойкот, можуть досягнути певних переваг у конкуренції і посилити свій вплив на ринкову ситуацію. За наявності розвинутої конкуренції на ринку у суб'єкта господарювання існує можливість уникнути тиску шляхом вступу в ділові стосунки з іншими учасниками ринку.
  На нашу думку, під схилянням має сенс розуміти будь-які умисні дії одного суб'єкта roc- \ подарювання щодо іншого, що мають на меті викликати у суб'єкта господарювання бажання здійснити дії, спрямовані на бойкот господарюючого суб'єкта. До таких дій можна віднести умову, пропозицію, пораду тощо.
  5. Коментуючи частину п'яту статті, слід зазначити, що дискримінація покупця (замовни- іка) з боку постачальника можлива тільки за умови якщо постачальник є монополістом на Іпевному товарному ринку або якщо в наявності ознаки ринкової влади.
  Згідно з пунктом 1.3 Методики