ктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:
  встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
  розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;
  усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
  1. Коментуючи цю статтю, перш за все необхідно розглянути існуючі форми неправомірних угод, під якими слід розуміти угоди та узгоджені дії. Угодами є домовленість кількохгосподарюючих суб'єктів щодо координації окремих напрямів господарської діяльності.Угода може бути як усною, так і письмовою; прилюдною або не прилюдною. Узгоджені дії -це схожа за своїм змістом поведінка, яка не обумовлена причинами, що не залежать відсуб'єктів господарювання (наприклад, якщо причиною є дії органів державної влади тауправління або ринкові явища). Узгоджені дії мають скоординований характер, виступаючизовнішнім проявом домовленості, що їм передувала.
  Наслідком неправомірних угод між суб'єктами господарювання можуть стати антиконку-рентні узгоджені дії та концентрація суб'єктів господарювання, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції у вигляді встановлення монопольних цін, розподілу ринків з метою їх монополізації, усунення з ринку чи обмеження доступу на нього суб'єктів господарювання, а також примушення суб'єктів господарювання до здійснення вказаних дій.
  2. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органівадміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються дії, що закріплені у пункті 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» [282].
  У відповідності до статті 22 Закону України «Про захист економічної