ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, є наявною одна з вищезазначених умов.
  2. Згідно з нормами антимонопольно-конкурентного законодавства, зокрема ЗаконуУкраїни «Про захист економічної конкуренції» [282], монопольний (домінуючим) є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо вінне доведе, що зазнає значної конкуренції.
  Необхідно враховувати, що під час розгляду справ щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства Антимонопольний комітет України виходить із того, що діяльність на ринку суб'єктів господарювання передбачає вивчення ринку певного товару чи надання певних послуг. Таким чином, суб'єкти господарювання мають знати про перевищення встановленого бар'єра і повинні усвідомлювати можливість настання певного обмеження їх діяльності та відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
  3. Монопольним також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
  Законодавство не обмежує Антимонопольний комітет України щодо джерел отримання інформації про стан ринку за умови, що вони є офіційними, а шляхи їх здобуття відповідають законодавчим нормам. Так, для отримання інформації про стан ринку органи Антимоно-польного комітету України мають право використовувати статистичні звіти Держкомстату, інформацію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, інші офіційні відомості.
  Існування монопольного становища не може розглядатись як завжди негативне. Якщо монопольне становище досягається за допомогою використання нових технологій, процесів, методів організації, більш високої якості товарів