евого самоврядування повинні бути узгоджені з Антимонопольним комітетом України. Такі обмеження можуть бути застосовані за певних умов. Зокрема, угоди або рішення органів державної влади та місцевого самоврядування не можуть встановлювати обмеження більші, ніж ті, що необхідні для досягнення вказаної економічної мети. Угоди та рішення не повинні призводити до того, щоб значні обсяги продукції, робіт, послуг було виведено з-під дії конкуренції. До того ж, обмежувальні заходи органів державної влади та місцевого самоврядування повинні мати тимчасовий характер, тобто, в разі їх дозволу час, протягом якого такі дії можуть здійснюватись, має бути чітко визначений.
  Стаття 27. Обмеження монополізму в економіці
  1. Монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке даєйому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренціюна ринку певного товару (робіт, послуг).
  2. Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом.
  3. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання наринку товару за наявності інших умов, визначених законом.
  4. У разі суспільної необхідності та з метою усунення негативного впливу на конкуренцію органи державної влади здійснюють стосовно існуючих монопольних утвореньзаходи антимонопольного регулювання відповідно до вимог законодавства та заходидемонополізації економіки, передбачені відповідними державними програмами, за винятком природних монополій.
  5. Органам державної влади та органам місцевого самоврядування забороняєтьсяприймати акти або вчиняти дії, спрямовані на економічне посилення існуючих суб'єктівгосподарювання - монополістів та утворення без достатніх підстав нових монопольнихутворень, а також приймати рішення про виключно централізований розподіл