ади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, щовизначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої формивласності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарюваннячи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержаннямантимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
  3. Уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбаченихзаконом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання.
  4. Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
  
  1. Конкуренція є одним з основних інструментів ринку. При цьому існування конкуренціїможливо лише в разі відповідності певним суттєвим умовам. До них, наприклад, можна віднести:
  наявність майнової та організаційної незалежності постачальників товарів у кількості, достатній для виникнення змагальності між ними;
  наявність майнової та організаційної незалежності покупців товарів у кількості, достатній для формування платоспроможного попиту і можливості вибору товарів;
  незалежні дії постачальників та споживачів, відсутність штучного формування умов реалізації товарів на ринку;
  відсутність економічних та інших перешкод у доступі до сировини, матеріалів та капіталів.
  2. Антимонопольний комітет України має право приймати розпорядження та рішення зазаявами і справами, у тому числі щодо зміни або скасування актів органів державної влади тамісцевого самоврядування.
  У