ублювання є економічно чи з іншихміркувань неможливим, недоцільним. Прикладом можуть бути системи водопостачання, каналізації, забезпечення надходження місцевих зборів тощо. Такий підхід підкріплений вимогамиантимонопольного законодавства (див.: Закон України «Про природні монополії» [419]).
  5. Відповідальність за результати діяльності суб'єктів господарювання, що належать докомунального сектора економіки, реалізується у вигляді отримання негативних наслідківдля майна, що перебуває в користуванні комунальних підприємств, установ, організацій. Таке майно, залежно від Його правового режиму, може бути відчужене без згоди відповідноїради, на нього може бути накладено арешт чи іншим способом обмежується його використання. Іншим несприятливим наслідком може бути припинення діяльності суб'єкта господарювання комунальної власності, що виконував значущу для територіальної громади функцію, і, таким чином, рада повинна буде створювати інший суб'єкт, щоб заповнити виниклу«прогалину». А це спричиняє витрати та втрати матеріального й іншого характеру.
  Органи місцевого самоврядування також повинні компенсувати видатки суб'єктів господарювання комунального сектора економіки, викликані виконанням рішень рад, їх органів, якщо вони не були забезпечені відповідними матеріальними та грошовими ресурсами.
  Гла в а З
  ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ
  ТА ЗАХИСТ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ І СПОЖИВАЧІВ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
  Стаття 25. Конкуренція у сфері господарювання
  1. Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, щозабезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначаютьумов реалізації товару на ринку.
  2. Органам державної