зовнішньої політики.
  2. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють наоснові лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фондіяких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державіправо вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
  
  3. Повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - КабінетуМіністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом.
  4. Законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяєтьсяздійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
  5. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки черезсистему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
  6. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цьогоКодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірнихзасадах.
  7. Держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економікиусі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб'єктів.
  8. Законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентноїполітики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм.
  9. Процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних