років (малолітня
  особа), згідно зі ст. 31 ЦК України наділена частковою дієздатністю. Цивільне процесуальне законодавство не визнає їх дієздатними. Що стосується фізичної особи, визнаної судом недієздатною,
  то вона вважається недієздатною і цивільним (ст. 41 ЦК), і цивільним процесуальним законодавством (частина 1 ст. 39 ЦПК). Тому
  коментована стаття передбачає, що права, свободи та інтереси за
  значених осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлю-
  
  
  вачі, опікуни. Підставами такого представництва є відповідно факт походження дитини від її батьків, факт усиновлення або акт про призначення опікуном.
  3. Фізичні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ст. 32 ЦК України наділяються неповною цивільною дієздатністю за деякими винятками (див. коментар до ст. 29 ЦПК). Особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, можуть самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Виходячи із зазначеного, коментована стаття передбачає, що їх права, свободи та інтереси можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники. Суд може залучати до участі у таких справах і неповнолітню особу чи особу, дієздатність якої обмежена.
  4. Згідно зі ст. 44 ЦК України, на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун, призначений для опіки над майном, захищає права, свободи та інтереси зазначеної особи і в суді.
  5. Права, свободи та, інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена судом померлою, якщо спадщина ще не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового