бхідно відрізняти суб'єктивне поєднання позовів,
  коли суб'єктивні права і обов'язки не залежать одні від одних, а
  множинність осіб виникає за розсудом суду (судді) з метою процесуальної економії. Тому уявляються спірними випадки, зазначені у
  пунктах 2 і 3 частини 2 коментованої статті.
  Дійсно, права кількох позивачів можуть виникнути з однієї підстави, наприклад, із факту скорочення штатів на підприємстві, але спільного права у них не буде, не буде і співучасті. Ще більш розмитим є визначення третьої підстави співучасті: предметом спору є однорідні права і обов'язки, які теж можуть бути підставою суб'єктивного поєднання позовів, але не співучасті.
  2. Співучасть за формою можна розділити на такі види:
  а) активна співучасть - кілька співпозивачів виступають проти
  одного відповідача;
  б) пасивна співучасть - один позивач виступає проти декількох
  співвідповідачів;
  в) змішана співучасть - кілька співпозивачів виступають проти
  декількох співвідповідачів.
  Від пасивної співучасті необхідно відрізняти інші випадки множинності осіб на боці відповідача. Особливий характер має участь у цивільному процесі додаткового відповідача. Згідно з частиною 2 ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе від-
  
  повідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Тому до справи, в якій неповнолітня особа виступає як відповідач, як додаткових відповідачів суд притягає його батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
  3. За ступенем обов'язковості, а отже, і за змістом, співучасть