ядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
  2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
  3. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
  1. Глава 2 розділу І цього Кодексу називається «Цивільна
  юрисдикція», а коментована стаття, яка складає її основний зміст
  - «Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ», тобто законодавець ставить знак рівності між зазначеними поняттями.
  2. Компетенція судів визначається колом питань, які вони мають право і зобов'язані вирішувати. Частиною судової компетенції є цивільна юрисдикція. Захист цивільних прав здійснюється
  у встановленому порядку судом, господарським чи третейським
  судом, а також профспілковими або іншими громадськими організаціями. Для того, щоб відмежувати компетенцію суду по
  розгляду і вирішенню цивільних справ від компетенції інших
  органів, законом і вводиться категорія цивільної юрисдикції, що
  визначає коло цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню в суді. Особливі труднощі з визначенням підвідомчості
  виникають у зв'язку із застосуванням ст. 124 Конституції Украї-
  
  ни, яка встановлює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Деякі рекомендації у цьому плані дав Верховний Суд України в постанові № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні