вні з фізичними і юридичними особами України (за
  загальним правилом).
  Щостосуєтьсятериторії,наякурозповсюджується обов'язковість судових рішень, то, крім території України, коментована стаття передбачає, що у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, рішення українських судів можуть бути обов'язковими і за межами України.
  3. Рішення суду відповідно до процесуального законодавства є обов'язковим уже з моменту його винесення і проголошення. Але з моменту набрання ним законної сили воно стає загальнообов'язковим, тобто обов'язковим не тільки для суду, не тільки для інших учасників цивільної справи, а й для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян, і підлягає виконанню на всій території України. Так, наприклад, рішення суду про встановлення батьківства є обов'язковим для органів державної реєстрації актів цивільного стану, рішення суду про задоволення позову про стягнення аліментів і відповід-ний йому виконавчий лист обов'язкові для організації, де працює боржник.
  4. Рішення, ухвала чи постанова суду (судді), що набрали законної сили, є перешкодою для звернення до суду лише тоді, 22
  
  коли ними вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах. Тому частина 3 коментованої статті цього Кодексу і передбачає правило, згідно з яким обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
  Глава 2. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ
  Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
  1. Суди розглядають