оказування, за допомогою яких доводяться обставини, що складають предмет доказування, пояснення сторін, третіх осіб та їх представників. У такому вигляді частина 2 даної статті протирічить частині 2 ст. 57 ЦПК (див. відповідний коментар) і ст. 184 ЦПК, які не можна ігнорувати у правозастосовній практиці. Як уявляється, невдалим є визначення предмета доказування під час судового розгляду. Зміст предмета доказування визначається і при відкритті провадження у справі, і у провадженні справи до судового розгляду. Інакше неможливим було б досягнення мети останнього (попереднього судового засідання, зокрема).
  Стаття 180. Порядок допиту свідків
  1. Кожний свідок допитується окремо.
  2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
  3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.
  4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом пос-тановления ухвали.
  5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
  209
  
  6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
  7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі,