і її представника з іншою стороною. Застосування частини 1 цієї статті викликає кілька ускладнень. Перше з них полягає у тому, що декілька підстав є оціночними категоріями, які потребують обгрунтування з боку сторони і оцінки з боку суду. Так, обман, насильство, погрози, тяжкі обставини повинна довести сторона, а суд має констатувати їх істотне значення, тобто таке, що, якби їх не було, сторона не визнала б обставини. Друге ускладнення - те, що суд має підтвердити зловмисність домовленості представника з другою стороною.
  2. При встановленні судом наявності підстав, зазначених у частині 1 даної статті, суд приймає відмову сторони від визнання обставин і постановляє про це відповідну ухвалу. Наслідком цього є те, що обставини, які раніше були визнані, доводяться у загальному порядку стороною, яка посилається на них як на підстави своїх вимог або заперечень.
  Стаття 179. Дослідження доказів
  1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше
  208
  
  значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
  2. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
  1. Коментована стаття на додаток до ст. 60 ЦПК дає поняття предмета доказування (про його поняття, зміст та значення див. коментар до ст. 60 цього Кодексу) і наводить приклад факту, який має інше значення для вирішення справи: причини пропуску строку позовної давності.
  2. У частині 2 дана стаття за невідомих причин не включає у перелік засобів