дання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Як підкреслюється із п. 6 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції», суди повинні мати на указі, Щ° накладання арешту на майно і грошові суми провадиться 3 додержанням вимог, зазначених у ЦПК, умов звернення стягнення. При цьому треба мати на увазі, що забезпечення позову відносно заробітної плати та інших доходів, зазначених у частині четвертій цієї статті, за загальним правилом не допускається за винятком позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, задних злочином. Не може бути забезпечення позову шляхом накладання арешту на предмети, що швидко псуються.
  2. Арешт майна являє собою заборону розпорядження майном до набрання рішенням законної сили або до скасування ухвали про забезпечення позову. Арешт майна складається з проведення його опису, оголошення заборони розпоряджатися ним, а за необхідності - обмеження права користування майном або його передача на зберігання іншим особам. Арешт, опис і вилучення майна провадяться державним виконавцем за правилами от. 55 та іншими Закону України « про виконавче провадження» (див. докладніше: Тертышников В.0. Тертышников Р.В., Макаренко О.В. Закон Украины «Об исполнительном производстве». Науч-но-практический комментарий. - Х> 2005. - С. 148- 151).
  179
  
  3. Другим способом забезпечення позову є заборона провадити
  певні дії. Так, в ухвалі про забезпечення