ого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
  2. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
  3. У разі обгрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника.
  4. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
  5. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.
  
  1. Частина перша та друга цієї статті визначають строк і порядок розгляду заяв про забезпечення доказів. Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо справа ще не відкрита, - місцевим судом, де мають бути вчинені дії щодо забезпечення доказів. Про дії по забезпеченню доказів повідомляються заінтересовані особи, але неявка їх не перешкоджає розгляду заяви, якщо у суду є дані про належне повідомлення цих осіб про час і місце розгляду заяви.
  2. Частина 4 статті визначає, що питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою суду, яка за змістом цієї частини може бути оскаржена. Однак ст. 293 цього Кодексу, що вичерпно перелічує ухвали, які можуть бути самостійним об'єктом оскарження, не передбачає ані ухвали про задоволення заяви, ані ухвали про відмову у забезпеченні доказів. Це протиріччя потрібно