сіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. їхня присутність не є обов'язковою.
  4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.
  5. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.
  
  1. При розгляді цивільної справи суд повинен прагнути до одержання доказів із першоджерела, тому що будь-яка посередня ланка приховує у собі небезпеку перекручення відомостей про факти. Однак у ряді випадків виникає необхідність збирання доказів у іншому місті або районі. Коментована стаття допускає в зв'язку з цим судові доручення. Пленум Верховного Суду України особливо підкреслив, що такі доручення даються тільки суду, а не іншому органу (див. п. 9 постанови № 9 Пленуму від 21 грудня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»). Судові доручення оформляються ухвалою суду, що розглядає справу. Вони є обов'язковими для суду-виконавця доручення. Коментована стаття передбачає обов'язкові реквізити таких ухвал.
  2. У порядку судового доручення можуть бути опитані сторони чи треті особи, допитані свідки, здійснений огляд на місці речових доказів, проведена експертиза. Про провадження будь-якої із цих дій суд виносить ухвалу, в якій стисло викладаються суть справи, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які необхідно зібрати у порядку судового доручення. Дана ухвала повинна була обов'язково виконана у строк до десяти днів згідно з ЦПК 1963 року. Новий ЦПК виконання