Конституції України). З іншого боку, право на судовий захист є і засобом поновлення порушених суб'єктивних цивільних, сімейних, трудових прав. Відповідно до ст. З цього Кодексу усяка заінтересована особа вправі у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свобод чи інтересів. Засобом такого захисту найчастіше є позов, зовнішньою формою якого служить позовна заява. Саме у ній проявляються і втілюються усі сторони позову. Таким чином, позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права.
  3. Як і позов, поняття «право на позов» є складним, має дві сто
  рони: матеріально-правову і процесуально-правову. Матеріально-
  правова сторона права на позов - це право на його задоволення.
  Цивільне процесуальне право визначає процесуальну сторону пра
  ва на позов, тобто саме право на пред'явлення позову.
  Право на пред'явлення позову мають усі громадяни і юридичні особи. Якщо у суб'єктивних цивільних правах можуть бути обмеження у встановлених законом випадках, то у праві на пред'явлення позову ніхто не може бути обмежений. Більш того, ст. З ЦПК не допускає навіть самообмеження у цьому праві: відмова від права на звернення до суду є недійсною.
  4. Наявність або відсутність права на звернення до суду з по
  зовом у кожному конкретному випадку у кожного конкретного
  суб'єкта залежить від певних обставин, іменованих передумова
  ми права на пред'явлення позову. Тому передумови права на позов
  можна визначити як обставини, з наявністю або відсутністю яких
  цивільний процесуальний закон пов'язує можливість пред'явлення
  позову в суді.
  Передумови