, не суперечать одне одному, оскільки Конституційний Суд України визначає юрисдикцію через коло повноважень судів (див. Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 р. № 9-ЗП у справі за конституційним зверненням жителів міста Жовті Води щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. К., 2001.-С 117).
  2. У процесуальному законі, судовій практиці і літературі вка
  зується на два види підсудності: родову і територіальну. Разом з
  тим, згідно зі ст. 234 ЦПК, підсудність за суб'єктивною ознакою
  можна розділити на одноособову і колегіальну (див. коментар до
  ст. 234 цього Кодексу). У зв'язку зі змінами у законодавстві Украї
  ни статусу та найменування обласних і прирівняних до них судів
  128
  
  окремими вченими і практиками висловлюється думка про неправомірність застосування тепер категорії «родова підсудність». Ці погляди видаються не цілком обгрунтованими.
  3. Призначення родової підсудності полягає у тому, щоб розподілити всю сукупність цивільних справ, підвідомчих суду, між окремими ланками судової системи, тобто родова підсудність є роз-межуваючім критерієм судової компетенції по вертикалі. Визначити родову підсудність означає установити, суд якої з ланок судової системи повинен вирішувати як суд першої інстанції дану цивільну справу. Коментована стаття саме і встановлює правило родової підсудності: усі справи, що підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, як судами першої інстанції. Цією нормою ЦПК визначає, що на даний час по суті всі цивільні справи розглядаються та вирішуються