їх пояснень; 4) наказ повинен відповідати вимогам ст. 103 цього Кодексу. Більш того, хід розгляду заяви не фіксується у протоколі, який у цьому виді провадження не передбачений. Тому слушним є твердження Ю.В. Білоусова, що наказне провадження можна називати непротокольним (див. «Цивільний процес». - К.: Прецедент, 2005. - С 191).
  Стаття 103. Зміст судового наказу
  1. У судовому наказі зазначаються:
  1) дата видачі наказу;
  2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав
  судовий наказ;
  3) ім'я (найменування) стягувана і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
  4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
  
  5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;
  6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стяг-ненню на його користь з боржника.
  
  2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
  3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох при-мірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
  1. Коментована стаття регламентує зміст судового наказу. Аналіз реквізитів судового наказу дозволяє зробити висновок, що він складається з двох частин: вступної та резолютивної, що є також спрощеною структурою у порівнянні із структурою судового рішення. 124
  
  
  2. У вступній частині судового наказу необхідно зазначити: дату видачі наказу;