сти обидві сторони порівну.
  3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять зазначеним учасником процесу сплачуються стороні, на користь якої ухвалено рішення іншою стороною. Але якщо позов задоволено частково, уявляється, що зазначені витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеній частині позову чи пропорційно частині позову, у якій відмовлено.
  4. Особливий порядок компенсації витрат коментована стаття передбачає у справах окремого провадження. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України. Такий же порядок передбачений у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру незалежно від виду судочинства, до якого належить справа.
  5.Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 визначено порядок та граничні розміри компенсації витрат зазначених в коментованій статті. Так, за втрачений заробіток свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам у зв'язку з явкою до суду компенсація обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати. За відрив від звичайних занять у зв'язку з явкою до суду зазначеним особам компенсація обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати