я за втрачений 106
  
  заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
  3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
  1. Коментована стаття визначає суб'єктів, види та порядок сплати витрат, що пов'язані з явкою до суду. Зазначені витрати покладаються цією статтею на сторони. Питання про розмір витрат та суб'єкта, на якого вони покладаються, вирішуються судом при ухваленні рішення, залежно від результатів розгляду справи. Вони покладаються на обидві сторони при частковому задоволенні позову або на сторону, яка програла справу. Витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, що обчислюються стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження( п.5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590).
  2. Частина 2 коментованої статті у зв'язку з цим зазначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, та її представникові сплачується іншою стороною добові, компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 визначено порядок та розміри компенсації за втрачений заробіток та за відрив від звичайних занять. Пункт 2 цього додатку встановлює, що за втрачений заробіток у зв'язку з явкою до суду стороні на користь