за рахунок власних коштів.
  3. Обмеження наданих законом прав неповнолітньої особи може здійснюватися лише судом і за заявою визначеного кола осіб. Достатніми підставами для цього можна вважати, крім, наприклад, нерозсудливого витрачання коштів, також зловживання спиртними напоями чи наркотичними і токсичними речовинами. Очевидно, що до осіб, яким надана повна цивільна дієздатність відповідно до ст. 35 ЦК, ця норма застосовуватися не може, а мають застосовуватися норми ст. 36 ЦК.
  Стаття 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
  1. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
  2. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
  3. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1І79 цього Кодексу.
  Неповнолітні особи можуть особисто нести цивільну відповідальність за договорами, укладеними ними самостійно. За договорами, укладеними неповнолітньою особою за згодою законних представників, субсидіарну відповідальність несуть законні представники. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
  Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою,