дів пра-вочинів. Так, за місцем знаходження кредитора чи боржника визначається місце виконання певних видів зобов'язань, з місцем проживання особи пов'язані норми спадкового права та ін.
  4. Для громадян, які за своїм правовим статусом не можуть вільно обрати місце проживання, норми коментованої статті визначають необхідне їм «легальне» місце проживання. До таких осіб належать діти, малолітні, неповнолітні та недієздатні особи.
  Новелою є норма ч. 2 коментованої статті, якою неповнолітнім особам у віці від 14 років надане право вільно обирати місце проживання з обмеженнями, встановленими лише законами, зокрема Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (див. п. 2 коментарю до цієї статті).
  Стаття ЗО. Цивільна дієздатність фізичної особи
  1. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
  Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
  50
  
  2. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
  і. Наявність дієздатності у особи означає її можливість особисто здійснювати різноманітні юридичні дії: укладати договори, заповідати, видавати довіреності тощо, а також відповідати за спричинену шкоду.
  Традиційно вважається, що дієздатність включає в себе правочино-здатність, тобто здатність здійснювати правочини, та деліктоздатність, тобто здатність нести відповідальність за неправомірні дії.
  Дієздатність, як і правоздатність, є юридичною