Визначення поняття моральної шкоди закріплене у багатьох законодав
  чих актах, що не сприяє уніфікованому розумінню цього поняття. Міститься
  воно і у постанові ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування
  моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4. Коментована стат
  тя не подає визначення поняття моральної шкоди, а лише наводить приблиз
  ний перелік її прояву. Питанням відшкодування моральної шкоди у госпо
  дарських правовідносинах присвячене роз'яснення Вищого арбітражного суду
  України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшко
  дуванням моральної шкоди» від 29 лютого 1996 р. № 02-5/95. Окремі положен
  ня роз'яснюються Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004
  р. у справі про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страху
  вання.
  Моральна шкода, як правило, супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу. Тому інколи визнається, що факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування.
  Предметом доказування, крім наявності самого факту завдання моральної шкоди, є її глибина, від якої залежить розмір та форма відшкодування.
  Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Не містить законодавство й визначення способів обчислення її розміру. Коментованою статтею визначаються лише критерії, які впливають на її визначення.
  3. Завдання майнової та моральної шкоди є підставою виникнення самостійних цивільних правовідносин (ст. 11 ЦК). Тому