у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
  2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
  3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
  3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший
  спосіб.
  Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
  4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
  5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
  1. Одним із негативних наслідків протиправної поведінки правопорушника може бути заподіяння моральної шкоди. Інститут моральної шкоди з'явився у цивільному законодавстві України не так давно (на початку 90-х років XX ст.), оскільки протягом тривалого часу заперечувався радянською доктриною цивільного права.
  Коментована стаття визначає загальне правило про можливість відшкодування завданої моральної шкоди у будь-якому випадку посягання на права учасника цивільного правовідношення. Це загальне правило не застосовується у тих випадках,