отримати за звичайних умов цивільного обороту. Під звичайними умовами обороту слід розуміти типові для нього умови функціонування ринку, на які не впливають непередбачені обставини або обставини, які підпадають під ознаки непереборної сили. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у разі непосягання на її право, покладається на потерпілого.
  3. Коментована стаття закріплює принцип повного відшкодування, тобто
  відшкодування не лише тих витрат, яких зазнала чи повинна (має) зазнати
  особа (реальні збитки), а й упущену вигоду.
  У випадках, встановлених законом, цивільно-правова відповідальність за майнове правопорушення може мати обмежений чи підвищений характер. Це має місце при відповідальності за шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням договорів перевезення (ст. 924 ЦК), договору зберігання (ст. 950 ЦК) та ін. Положення щодо обмеженої чи підвищеної, зокрема кратної, відповідальності застосовуються як спеціальне правило.
  Можливість використати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у фізичних та юридичних осіб з самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи міститься в тій або іншій правовій нормі згадування про таке право. Відшкодування збитків може поєднуватися з іншими способами захисту.
  4. Майнова шкода, яка завдана особі, як правило, відшкодовується грішми.
  Однак у випадку згоди чи вимоги особи, якій завдано шкоди, вона може бути
  відшкодована і в інший спосіб, встановлений за домовленістю сторін або
  рішенням суду.
  41
  
  Книга перша. Загальні положення. Розділ І
  Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
  1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
  внаслідок порушення її прав.
  2. Моральна шкода полягає:
  1) у