майна, звернення до третіх осіб, які надають послуги забезпечення схоронності майна чи особи. Самозахистом у даному випадку буде тільки перешкоджання будь-яким третім особам, які неправомірно посягають на цивільні права, фізична відсіч, заподіяння шкоди майну (а іноді й іншим об'єктам) осіб, які порушують цивільні права тощо. Можливе і знищення об'єктів, за допомогою яких порушуються права особи, а іноді і заподіяння шкоди здоров'ю громадян (фізичних осіб), які допускаються, наприклад фізичне знищення майна і не-матеріальних цінностей фізичних та юридичних осіб.
  Самозахистом також не є звернення до уповноважених державних чи громадських органів (осіб) з вимогою про захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
  Суб'єктами права на самозахист можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Правомірним слід визнати застосування заходів самозахисту і у разі протиправних посягань і порушення цивільних прав та інтересів інших осіб, незалежно від того, чи зобов'язана особа сприяти особі, яка зазнала посягань, у захисті її прав. Прикладом може бути вжиття заходів щодо вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення (глава 79 ЦК).
  Самозахист може здійснюватись і колективно у разі захисту спільного права.
  2. Самозахист допускається за таких умов: а) порушення права або ймовір
  ність (небезпека) його порушення; б) необхідність припинення (попереджен
  ня) порушення; в) застосування заходів, які відповідають характеру та змісту
  правопорушення.
  Коментований спосіб захисту має відповідати таким вимогам: співроз-мірний, тобто заподіяні несприятливі наслідки суб'єктивному праву іншої особи, яка посягала на права особи, яка захищається, є такими, що відповідають один одному, тобто заподіяння шкоди особі не повинно обумовлюватися
  37