тосовуються положення ЦК про товариства з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом. Це стосується, зокрема, відповідальності учасників товариства, які несуть більшу відповідальність, ніж учасники товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 2 ст. 151 ЦК).
  У деяких випадках для здійснення певних видів діяльності законодавством встановлюється обов'язок створювати підприємницькі товариства тільки у формі товариства з додатковою відповідальністю. Так, наприклад, Декрет KM України «Про довірчі товариства» від 17 березня 1993 р. № 23-93 визначає поняття довірчого товариства, особливості його створення та діяльності. Відповідно до цього Декрету довірче товариство — це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми вкладами до статутного капіталу, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.
  Статутний капітал довірчого товариства формується виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників. До моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засновників зобов'язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 відсотків від зазначеного в установчих документах розміру його вкладу до статутного фонду, що повинно підтверджуватися документами, виданими комерційним банком. Фінансовий стан засновників (крім фізичних
  198
  
  осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою). У тримісячний термін після реєстрації довірчого товариства кожен засновник