ого товариства, який не вніс передбаченого засновницьким договором (меморандумом) вкладу, несе відповідальність перед товариством у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом).
  1. Ведення справ у командитному товаристві здійснюється повними учасни-ками, але відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦК вкладники мають право діяти від імені товариства лише за довіреністю. Частина 1 ст. 138 ЦК регулює відносини, які виникають між командитним товариством та вкладником, у випадку коли він діє без довіреності. У даному випадку ст. 138 ЦК встановлює однакові наслідки, як і ст. 241 ЦК, щодо відносин, які виникають при вчиненні представником пра-вочинів з перевищенням повноважень, а саме — необхідність схвалення товариством правочину, здійсненого вкладником для того, щоб товариство стало його учасником. Схвалення товариством дій вкладника повинно здійснюватися відповідно до ст. 121 ЦК (управління повним товариством). Схваленням може вважатися також прийняття правочину до виконання товариством (ч. 1 ст. 241 ЦК). Якщо товариство не схвалило дії вкладника, то правочин, вчинений вкладником, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки тільки у вкладника, а не у товариства. Тому вкладник несе відповідальність за його вчинення.
  2. Стаття 133 ЦК встановлює, що вкладники несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства у межах сум зроблених ними вкладів. Отже, при визначенні відповідальності вкладника товариства у засновницькому договорі неможливо покладати на вкладника відповідальність за ризик збитків товариства у розмірі невнесеного вкладу. У засновницькому договорі можливе встановлення відповідальності вкладника за невнесення вкладу, наприклад, у вигляді неустойки (штрафу, пені) відповідно до ст. 549 ЦК.
  ЦК не встановлює можливості