до ст. 125 ЦК).
  Порядок виключення із товариства встановлюється засновницьким догово-ром. Йдеться про спеціальне врегулювання вирішення такого питання в за-сновницькому договорі, яке не може бути вирішено як будь-які інші питання відповідно до ст. 121 ЦК.
  Учасник може бути виключений із товариства лише у випадку, коли він не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, покладені на нього то-вариством (засновницьким договором, рішеннями, прийнятими учасниками відповідно до ст. 121 ЦК).
  Виключення учасника товариства тягне обов'язкове внесення змін до за-сновницького договору та їх державну реєстрацію. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» для реєстрації змін потрібне подання рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення учасника зі складу за-сновників учасників юридичної особи.
  Розрахунки з учасником провадяться відповідно до ст. 130 ЦК, а саме: при виключенні з повного товариства учаснику виплачується вартість частки, яка пропорційна частці у складеному капіталі, якщо інше не встановлено договором.
  Виключення учасника із товариства є підставою для його ліквідації, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи домовленістю між учасниками, які залишилися.
  2. Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може
  бути оскаржене до суду. У такому разі відповідачами будуть інші учасники,
  а не товариство.
  Стаття 129. Вибуття з повного товариства
  1. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника
  повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:
  1) смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спад
  коємців;
  2) ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв'язку