у (статті 144, 151,155 ЦК).
  Стаття 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» встановлює такі підстави для примусової ліквідації юридичних осіб у судовому порядку:
  визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
  провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
  невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
  неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
  наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
  Стаття 59 ГК визначає, що юридична особа ліквідується:
  за ініціативою власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК, — за рішенням суду;
  у зв'язку із закінченням строку, на який вона створювалася, чи у разі досягнення мети, заради якої її було створено;
  146
  
  Стаття 110
  у разі визнання її в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
  у разі скасування її державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
  Відповідно до ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації можуть бути ліквідованими у судовому порядку у таких випадках:
  1) вчинення релігійною організацією таких дій: примушування при визна
  ченні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від
  сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і
  церемоніях,