яке повинно містити обов'язкову організаційно-правову форму, наприклад «Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс», «Споживче товариство «Чернігів», а установа — про інформацію та характер її діяльності, наприклад «Благодійна установа «Допомога».
  У деяких законодавчих актах використовується термін «назва» (ст. 12 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», ст. 12і Закону України «Про об'єднання громадян»), але зазначені терміни є тотожними.
  У законодавчих актах встановлюються спеціальні вимоги щодо найменування певних видів юридичної особи. Так, ст. 12і Закону України «Про об'єднання громадян» встановлює, що назва об'єднання громадян повинна склада-
  118
  
  Стаття 90
  тися з двох частин — загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою самою загальною назвою. Стаття 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-Ш передбачає, що банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мо-вами. Найменування банку має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку.
  Слово «банк» та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані НБУ як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України. Лише за згодою НБУ можливе вживання у найменуванні