ладів України» від 23 березня 1994 р. № 79 та іншими нормативно-правовими актами.
  Відповідальність за здобуття дітьми, позбавленими батьківського піклування, дошкільної освіти та повної загальної середньої освіти покладається на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються (ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту», ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту»).
  Щодо медичного забезпечення та лікування, то закони України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», «Про психіатричну допомогу» надають право опікунам (піклувальникам), як законним представникам, отримувати інформацію щодо підопічного, вимагати надання необхідного медичного обстеження та лікування.
  До прав опікунів (піклувальників) слід віднести надання ними письмової згоди щодо усиновлення опікуваної ними дитини (ст. 221 СК).
  Для найбільш повного виконання обов'язків опікунам (піклувальникам) надається ряд пільг, зокрема в сфері оподаткування (Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»), праці та відпочинку (КЗпП, Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР), військової служби щодо можливості її відстрочки (ст. 17 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-ХП).
  До обов'язків опікунів слід віднести обов'язок відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Порядок відшкодування шкоди, завданої ма-лолітніми особами, встановлюється, зокрема, статтями 1178, 1181 ЦК.
  Законодавство містить й певні застереження щодо зловживань з боку опікунів