вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини. Стаття 18 «Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року» (ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ (ВВР. - 1991. - № 13. - Ст. 145) вказує, що опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
  Щодо виховання, навчання та розвитку дитини, то відповідно до ст. 249 СК опікун (піклувальник) має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. При цьому він повинен виходити з необхідності отримання підопічним повної загальної середньої освіти, яка відповідно до ст. 53 Конституції є обов'язковою. Держава створює умови для отримання дітьми, позбавленими батьківського піклування, дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти, встановлює ряд пільг та допомогу щодо цього та здійснює захист прав вихованців, учнів і слухачів навчальних закладів згідно із законодавством України (закони України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628-ИІ, «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV, «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. № 1841-III, «Про вищу освіту» від 17 січнл 2002 р. № 2984-ІН, нормативно-правові акти KM України, Президента України, міністерств та відомств).
  88
  
  Стаття 67
  Певні заходи щодо допомоги опікунам (піклувальникам) у працевлаштуванні дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються зазначеними вище законами, наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних