я того, щоб обрати найбільш доцільну форму виховання дитини (поміщення дитини в сім'ю громадян; навчально-виховні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притулки для неповнолітніх).
  Стаття 62. Місце встановлення опіки або піклування
  1. Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
  Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки (піклування), або за місцем проживання опікуна (піклувальника) (п. 2.4 «Правил опіки та піклування»).
  Згідно зі ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
  Оскільки опіка та піклування над дітьми встановлюються з метою забезпечення їх права на виховання в сім'ї (ч. 1 ст. 247 СК), опікуни (піклувальники) зобов'язані проживати з дітьми однією сім'єю. Місцем встановлення опіки над фізичною особою, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцем знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
  Місцем встановлення опіки над фізичною особою у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлене за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце