ти: смерть батьків; батьки невідомі; визнання батьків в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
  За життя батьків такими причинами є: позбавлення судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу ЇЇ під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; визнання батьків у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтерна-тах); невиховання своїх дітей понад шість місяців (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (інваліди І—II групи) тощо); батьки не проживають разом з дитиною понад шість місяців та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; відмовлення від дітей в установленому законом порядку; виїзд на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебування у довготривалому відрядженні; перебування під слідством (п. 2.2 «Правил опіки та піклування»).
  Стаття 61. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування
  1. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
  Відповідно до ст. 243 СК опіка, піклування над дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, встановлюється органом опіки та піклування. Як тільки органам опіки та піклування стане відомо,