лише на підставі закону. Так, згідно з ч. 2 ст. 27 ЦК обмеження в правоздатності фізичних осіб може бути зроблене у випадках, встановлених тільки Конституцією України.
  Другий варіант, що стосується суперечностей постанов KM України ЦК та іншим законам, може мати не настільки очевидний характер. Такого роду ситуація трапляється тоді, коли безпосередньо ЦК не застерігає, яким нормативним актом має вводитися те чи інше правове регулювання. У цьому випадку варто керуватися загальними засадами і змістом цивільного законодавства.
  4. Норми цивільного права можуть міститися також в актах, що видаються
  міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади (держав
  ними комітетами, іншими державними органами). Це так звані відомчі норма
  тивні акти, що продовжують зберігати стійкі позиції в загальній системі дже- рел цивільного права й у зв'язку з дією нового ЦК, наприклад наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» від 15 вересня 1992 р. № 56.
  Органи виконавчої влади можуть приймати акти, що містять норми цивільного права, лише у випадках і в межах, передбачених Конституцією України, ЦК і законами України.
  Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
  1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
  2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
  3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
  1.