суб'єктивне право. Наприклад, право на заняття підприємницькою діяльністю (ст. 42 Конституції України) входить у зміст цивільної правоздатності. Однак суб'єктивне право на заняття підприємницькою діяльністю виникає тільки за умови реєстрації даної особи як суб'єкта підприємницької діяльності й одержання у випадках, передбачених законом, відповідно ліцензії. Разом із тим, навряд чи можна згодитися з точкою зору Т. С. Шкрум, відповідно до якої співвідношення між правоздатністю і суб'єктивним правом таке ж, як між можливістю і дійсністю (Цивільне право України. Кн. 1. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К., 1999. — С. 83). Можливість переходить у дійсність, а правоздатність не переходить у суб'єктивне право. Вона є загальною абстрактною юридичною можливістю набуття суб'єктивних прав і обов'язків, на основі якої за наявності певних юридичних фактів, як було відзначено, виникають конкретні суб'єктивні права й обов'язки.
  2. Для цивільної правоздатності фізичних осіб в Україні характерна юридична рівність. Зміст правоздатності громадян не залежить від раси, кольору шкіри, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання чи інших ознак (ст. 24 Конституції України). Іноземці й особи без громадянства володіють рівною з громадянами України правоздатністю (ст. 26 Конституції). Це положення відповідає ст. 2 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 року. Виняток може бути встановлений Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України). Разом із тим у законі може бути передбачене обмеження правоздатності.
  Рівність правоздатності не виключає різного обсягу суб'єктивних прав, що належать окремим особам, їх обсяг залежить від її роду діяльності, її здібностей, одержуваних особою доходів, сімейного стану.
  Характерною