ги (виконують роботи), можуть зареєструвати і використовувати знаки для послуг, які прирівнюються до товарного знаку.
  Виробничі марки — це низка реквізитів текстового характеру (найменування виробника, його місцезнаходження, сорт виробу, номер стандарту), якими й позначаються виготовлені товари.
  Порядок спорядження товарів виробничими марками визначається стандартами, технічними умовами, договорами тощо. Виробничі марки не реєструються і на них не видається свідоцтво.
  3. У разі зміни свого найменування юридична особа, крім виконання інших вимог, встановлених законом, (наприклад, перереєструватися) зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
  4-5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Це стосується, зокрема, використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих найменувань, а також найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів. Разом із тим у ст. 489 ЦК (див. коментар до ст. 489) передбачено, що особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, і послуг, які ними надаються.
  
  Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи
  1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
  2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
  3. Юридична особа може здійснювати