(п. 4.3 Правил опіки і піклування).
  3. Праву опікуна і піклувальника по вихованню підопічних дітей відповідає обов'язок усіх третіх осіб не порушувати це право опікунів і піклувальників, тобто воно має абсолютний характер. Відповідно до цього опікуни і піклувальники мають права вимагати в судовому порядку повернення їм дітей, які перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, які незаконно утримують у себе дітей (ч. 2 ст. 67 ЦК, п. 4.1 Правил опіки і піклування). Це право опікунів і піклувальників аналогічне праву батьків на повернення дитини від осіб, які незаконно утримують її, передбаченому ст. 163 СК. Право опікунів і піклувальників вимагати повернення підопічних дітей так само, як і право батьків на повернення дітей, не має безумовного характеру. Суд вирішує ці спори, виходячи з інтересів дітей. Це означає, що суд може відмовити в позові опікуну (піклувальнику), якщо вважатиме, що передання їм дитини не відповідає інтересам дитини. У цьому випадку слід вирішувати питання про звільнення опікуна чи піклувальника від обов'язків по опіці чи піклуванню (ч. З ст. 75 ЦК). При вирішенні спорів про повернення опікуну чи піклувальнику підопічної дитини, суд зобов'язаний з'ясувати низку обставин, передбачених у п. 23 і 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 р., тобто суд керується інтересами дитини.
  4. Опікун є представником підопічного. Він діє від його імені і в його інтересах. Опіка установлюється над недієздатними і малолітніми фізичними особами, що позбавлені батьківського піклування (див. коментар до ст. 58 ЦК). Малолітні особи можуть самостійно вчиняти тільки дрібні побутові правочини (див. коментар до ст. 31 ЦК). Недієздатна особа взагалі не має право вчиняти правочини (див. коментар до ст. 41 ЦК). Тому від імені й в інтересах малолітньої особи опікун вчиняє правочини,