рямований на заповнення відсутньої чи недостатньої дієздатності неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб, охорону особистих і майнових прав та інтересів підопічних, турботу про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду і забезпечення їх лікування. Стосовно неповнолітніх фізичних осіб, завданням інституту опіки і піклування є також забезпечення відповідного виховання неповнолітніх (див. коментар до ст. 55 ЦК). Тому при призначенні опікуном чи піклувальником, необхідно враховувати його особисті якості, можливість належно здійснювати функції опікуна чи піклувальника.
  3. Опікунами і піклувальниками можуть бути тільки цілком дієздатні фізичні особи і тільки за наявності їхньої письмової заяви.
  4. Опікуном і піклувальником призначаються переважно особи, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих відносин між опікуном, піклувальником і підопічним, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. У п. 3.1 Правил опіки і піклування передбачено аналогічне положення і встановлено, що переважне право серед декількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над тією самою дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина, на час, коли щодо неї виникли підстави по встановленню опіки чи піклування. При призначенні опіки над малолітнім і призначенні піклувальника, береться до уваги бажання підопічних. У п. 3.1 Правил опіки і піклування передбачено, що бажання підопічного враховується при досягненні ним відповідного віку (10 років).
  5. Частина 5 ст. 63 ЦК передбачає, що особі може бути призначено одного або декількох опікунів чи піклувальників. Таке положення може бути, наприклад, коли в особи, над якою установлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості.