олошеної померлою, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення померлою особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю чи дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, суд може назвати день смерті цієї особи днем її ймовірної загибелі (ч. З ст. 46 ЦК).
  4. Оголошення особи померлою, засноване на презумпції її смерті, є юридичним фактом, що спричиняє припущення про припинення цивільної правоздатності даної особи. У випадку коли фізична особа, оголошена померлою, у дійсності є живою, вона не позбавляється правоздатності, однак юридичні наслідки оголошення її померлою діють скрізь, де немає відомостей про те, що дана особа жива. Оголошення людини померлою засновано на презумпції її смерті. Тому її правоздатність вважається такою, що припинилася.
  
  Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
  1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
  2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
  Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
  1. Виходячи з припущення про припинення правоздатності особи, закон у цьому випадку передбачає відкриття спадщини, припинення шлюбу, інших особистих і сімейних прав, а також зобов'язань, пов'язаних з особистістю. Частина 1 ст. 47 ЦК передбачає, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, прирівнюються до правових наслідків, що настають у випадку смерті.
  2. Частина 1 ст. 1220 ЦК передбачає відкриття спадщини внаслідок смерті особи чи оголошення її судом померлою (див. коментар до ст. 1220 ЦК). Однак спадкоємці особи, оголошеної