сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
  4. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
  1. Відсутня особа може бути оголошена померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Як випливає зі змісту ч. 1 ст. 46 ЦК, для оголошення особи померлою попереднє визнання її безвісно відсутньою необов'язково. Тому, якщо пройшло три роки з дня одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи і є підстави припускати її смерть, вона може бути відразу оголошена померлою.
  Моментом, з якого обчислюються зазначені терміни (річний і трирічний), є день одержання останніх відомостей про відсутнього. Якщо такий день встановити неможливо, то початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, що слідує за тим, у якому були отримані останні відомості, а при неможливості установити місяць — 1 січня наступного року (ч. 2 ст. 43 ЦК).
  2. Трирічний термін, необхідний для оголошення особи померлою, скорочується: а) до шести місяців, якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожують смертю (наприклад, при повені) чи дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку (наприклад, при зникненні літака, що летів над океаном). Термін обчислюється з дня нещасного випадку або з дня настання обставин, що загрожують особі смертельною небезпекою; б) до двох років, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями. Термін обчислюється з дня закінчення воєнних дій.
  3. Особа оголошується померлою тільки в судовому порядку (ст. 46 ЦК, гл. 35 ЦПК). Часом смерті особи,