висновку, що в особи відновилася здатність розуміти значення своїх дій і керувати ними.
  2. На підставі рішення суду встановлена над особою опіка припиняється (ч. З і 4 ст. 260 ЦПК). Слід зазначити, що справи про визнання особи обмежено дієздатною та про відновлення її у дієздатності — це справи не позовного, а окремого провадження (гл. 34 ЦПК, гл. 25 проекту ЦПК України). Тому підставою для порушення такої справи є не пред'явлення позову, а подання заяви в суд.
  
  Стаття 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
  1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
  2. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року.
  3. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
  1. Тривала відсутність фізичної особи в місці її' постійного проживання і тривала відсутність у місці її постійного проживання про неї відомостей, породжує невизначеність у правах і обов'язках цієї особи й інших осіб, які перебувають з нею у правовідносинах. В усуненні подібної невизначеності зацікавлені насамперед близькі відсутньої особи, тому що до припинення такого стану вони не можуть здійснювати право спадкування майна, що належить відсутній особі, одержувати пенсію як його утриманці, а також здійснювати окремі суб'єктивні права (наприклад, право на одержання аліментів, право на одержання страхової суми). Якщо у відсутнього є кредитори, то вони не можуть за таких обставин одержати задоволення по своїх вимогах з його майна. Інтереси