ання за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
  2. До додаткових способів захисту цивільних прав слід віднести незастосування закону чи іншого правового акта, який суперечить законові. На відміну від визнання судом недійсним акта владного органу чи особи, коли здійснюється прямий судовий контроль за законністю, незастосування правового акта по суті є непрямим контролем його законності і має значення лише щодо конкретного правовідношення. При прямому контролі і наявності акта суду про визнання правового акта недійсним він втрачає юридичну силу незалежно від того, чи буде він скасований чи змінений органом, який його видав.
  Порушувати особисті немайнові або майнові права чи законні інтереси фізичних та юридичних осіб можуть і акти громадських організацій, рішення органів управління господарських товариств. На вказані акти не поширюється коментована стаття, однак якщо внаслідок їх прийняття порушені, невизнані чи оскаржені суб'єктивні права фізичних чи юридичних осіб, вони можуть їх захистити. Так відповідно до ст. 2483 ЦПК України суду у порядку проваджень, які виникають з адміністративно-правових відносин, не підвідомчі справи за скаргами громадян (фізичних осіб) на акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їхньої внутрішньоорганізаційної діяльності або їхньої виключної компетенції. Однак це не означає, що уповноважена особа не зможе захистити своє право у позовному порядку у загальному територіальному чи господарському суді.
  Правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому