не на встановлення цивільних правовідносин (рятування, надання допомоги іншій особі тощо).
  Неправомірними діями (що не охоплюються згадуваним вище поняттям завдання шкоди) є безпідставне збагачення, створення небезпеки тощо. При застосуванні цієї норми слід мати на увазі, що перелік підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є лише орієнтовним і доповнюється конкретними нормами ЦК (глави про згадані вище рятування, ведення справ, безпідставне збагачення тощо).
  Юридичні стани — це обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю терміну існування, протягом яких вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки. Це, наприклад, перебування у шлюбі, усиновлення тощо (ст. 49 ЦК).
  Деякі з "інших підстав виникнення цивільних прав і обов'язків", як зазначалося вище, спеціально згадуються у подальших частинах коментованої статті.
  3. Частина 3 ст. 11 окремо вказує, що юридичними фактами є акти цивільного законодавства. Наприклад, ст. 1220 ЦК передбачає, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини. Таким чином, спадкові правовідносини у цьому випадку виникають внаслідок безпосереднього припису закону.
  4. Специфічним видом правомірних дій, що породжують цивільні права і обов'язки, є адміністративні акти (акти управління), які видаються органами влади або місцевого самоврядування, котрі діють як суб'єкти публічного, а не приватного права. Адміністративні акти породжують адміністративні права і обов'язки між органом, що видав акт, і особами, яким цей акт адресовано. Але, разом з тим, тут між особами, яким цей акт адресовано, можуть виникати також і цивільні правовідносини, засновані на цьому акті. Так розпорядження державного органу про передання державного майна від однієї до іншої організації породжує цивільні правовідносини між організаціями.
  5.