сукупності і складають правопорушення, що є підставою виникнення цивільних правовідносин відповідальності. Скажімо, підставою виникнення правовідносин по відшкодуванню шкоди (цивільної відповідальності правопорушника) є завдання шкоди життю, здоров'ю або майну потерпілого, а умовами, як правило, — протиправність дій порушника, причинний зв'язок між протиправними діями і шкодою, вина порушника тощо.
  Загалом, для настання юридичних наслідків досить наявності й одного юридичного факту. Однак у реальній дійсності частіше маємо справу з комплексом фактів, поміж яких розрізнюють: 1) групу юридичних фактів і 2) юридичну (фактичну) сукупність.
  Група юридичних фактів — це кілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслідок. Наприклад, статті 229—231 ЦК передбачають, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо його здійснено під впливом омани, насильства, загрози і т. п. У цьому випадку ми маємо справу з групою юридичних фактів. Кожен із них нарізно спричиняє визнання правочину недійсним.
  Юридична (фактична) сукупність — це система юридичних фактів, пов'язаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за умови наявності всіх елементів цієї сукупності. Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані елементи, які окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжують не ті наслідки, яких прагнули суб'єкти права. Наприклад, якщо йдеться про виникнення страхових правовідносин, то тут необхідна наявність юридичної (фактичної) сукупності — укладення договору страхування і настання страхового випадку. Взяті нарізно вказані обставини не породжують страхових правовідносин, а є лише етапом на шляху до їх виникнення.
  Принципово важливим у ст. 11 є правило, згідно з яким цивільні права та обов'язки можуть виникати з дій осіб, що передбачені актами цивільного