ні цивільним законодавством, але внаслідок його загальних засад і значення породжують відповідні відносини.
  2. Частина 2 коментованої статті передбачає, що до майнових відносин, які ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні цих відносин (при використанні імперативного методу), цивільне законодавство застосовується лише у випадках, коли це прямо передбачено законом Сказане стосується і бюджетних та податкових відносин, які за своїм характером також є відносинами влади та підпорядкування.
  
  Стаття 2. Учасники цивільних відносин
  1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).
  2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
  1. Як випливає з ч 1 коментованої статті, учасниками цивільних відносин, у першу чергу, є суб'єкти приватного права 1) фізичні особи, 2) юридичні особи
  Фізичною особою вважається людина, яка виступає як учасник цивільних відносин (ст. 24 ЦК) Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства Усі вони є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки — цивільній правоздатнім (ч 1 ст. 25, ч 1 ст. 26) Слід зазначити, що в ЦК загальне визначення правоздатності відсутнє, однак, є окреме визначення правоздатності фізичних осіб (ст. 25) і окреме визначення правоздатності юридичних осіб (ст.. 68), які фактично тотожні (див коментар до вказаних статей ЦК)
  Юридичні особи — це організації, створені і зареєстровані у встановленому законом порядку, які наділяються цивільною правоздатністю і дієздатністю, а відтак можуть бути позивачем та відповідачем у суді (див коментар до ст. 80 ЦК)
  Характеризуючи здатність юридичних осіб бути учасниками цивільних відносин, слід зазначити