дає Італія, де правові звичаї займають рівноправне місце серед інших форм цивільного права.
  
  Стаття 8. Аналогія
  1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
  2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
  1. Свобода договору згідно зі ст. З ЦК належить до числа головних засад цивільного права. У свою чергу, це створює можливість для суб'єктів цивільного права укладати договори, не передбачені актами законодавства (ст. 6). Відтак виникає необхідність застосування аналогії щодо відносин, не врегульованих цивільним законодавством.
  У зв'язку з цим ст. 8 ЦК прямо вказує на можливість застосування аналогії закону і аналогії права.
  Застосування аналогії закону можливе за таких умов: 1) відносини сторін перебувають у сфері дії цивільного права, тобто є цивільними відносинами (див. коментар до ст. 1 ЦК); 2) вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором; 3) існують норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
  Разом з тим, тут слід звернути увагу на логічну обмеженість застосування аналогії закону за сучасних умов. Оскільки ч. 1 ст. 8 передбачає, що аналогія закону може мати місце у випадку, коли цивільні відносини не врегульовані актами цивільного законодавства або договором, то виходить, що положення ст. 8 стосуються лише судових органів. Адже, як випливає з неї, аналогія закону може мати місце лише тоді, коли цивільні відносини не врегульовані ані законодавством, ані договором. Отже, урегулювавши